Роботодавець — відповідно до статті 171 § 1 Трудового кодексу — зобов’язаний виплатити працівникові в останній день роботи грошову компенсацію за невикористану відпустку. Це зобов’язання має бути виконане без заяви або вимоги з боку працівника. Якщо роботодавець сам цього не зробить, працівник має право вимагати виплати належної йому суми разом із відсотками за прострочення виконання зобов’язання. Вимога за цим правом підлягає позовній давності, яка триває 3 роки від дня, коли вимога стала належною до виконання. Це означає, що працівник має три роки від дня розірвання трудового договору, щоб звернутися до колишнього роботодавця з вимогою про виплату грошової компенсації та відсотків за прострочення. Зразок вимоги про виплату компенсації ТУТ.